Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 14.12.2017, 06:22



Меню1
Меню сайту
Категорії розділу
Архів [18]
2016-2017 [122]
2017-2018 [56]
Пошук
Фотоальбоми
Наша школа [4]
Фотографії школи
Шкільні свята [81]
Наша сім'я [24]
Фото вчителів, учнів...
Наші випускники [92]
Друзі сайту
Наш Слов'янськ
osnova
Спілкуватися з підлітком. Як? Книга для розумних батьків
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2016 » Листопад » 20 » Майдан – Революція гідності: Три роки по тому
16:31
Майдан – Революція гідності: Три роки по тому
Майдан – Революція гідності: Три роки по тому
                          
Минає три роки після другого Майдану в Україні, іменованого Революцією гідності. Певна, буремні події, що відбувалися тоді впродовж трьох холодних зимових місяців у центрі столиці, так чи інак вплинули на кожну людину, яка має відкрите серце. Навіть три роки по тому неможливо спокійно переглядати ті відзняті кадри: мирні протести, побиття, стрілянину, смерті, Небесну Сотню, самопожертву, згуртованість, викрадення, вогонь, стійкість.

Україна – не Росія, як влучно помітив один з пострадянських політичних діячів, тому цей вибух був очікуваний і зумовлений тривалими зловживаннями влади, величезною несправедливістю, зубожінням народу, відсутністю нормального правосуддя. Поняття свободи і демократії, рівності прав набули девіантних форм, відтак державна система, в якій одному відсотку громадян належить майже все національне багатство, а решті 99% – крихти на рідній не своїй землі, – була, рано чи пізно, приречена, оскільки зусилля власників були спрямовані на визискування, самозбагачення, що супроводжувалося постійним популізмом і маніпуляціями суспільною думкою. «Володарі життя», схопивши бога за бороду, думали, що це буде тривати вічно. Але не так сталося, як гадалося.

Казанок накипів і вибухнув. Виявляється, українцям потрібно більше агресії (читайте злості), аби вони могли, врешті, відчути власну гідність. Три роки тому почалася боротьба за справжню незалежність України. Війна жорстока, кривава, яка триває по нині. Росія не хоче відпускати Україну зі своєї орбіти – адже на це були спрямовані величезні зусилля упродовж 25 років через продажність політиків в Україні, засилля російських кадебістів у владі, тотальну русифікацію, підкупи, залякування, пропаганду.

Боротьба триває, і найбільшою її внутрішньою проблемою є брак справжньої еліти, яка свідома своєї місії, живе за принципом бути, а не мати. Люди проливали кров на Майдані і проливають її тепер у війні на сході країни для того, щоб змінити нелюдську державну систему. Але чи досягнуто цієї мети? Начебто персонажі у владі змінилися, а система? Непокаране зло мімікрує і набуває нових, ще більш вишуканих форм. А проста людина почувається приниженою. Чому корупція, цинізм і популізм далі перемагають у суспільному бутті?

«Велике добро потребує великого зла» – може, це про нас, про Україну? Для того, щоб ми нарешті усвідомили, що є нащадками великого волелюбного народу, перестали вестися на популізм, допускати маніпуляції та підкупи грошовими мішками. З нами роблять тільки те, що ми дозволяємо з собою зробити. Якщо ми це зрозуміємо, усвідомимо власну силу, то ніхто – ні Путін, ні дідько лисий нічого нам не зможе заподіяти. Бо ми великий народ, якому даровано дуже багато, і який заслуговує на все найкраще. Слава Україні! Героям слава!

Джерело:
Галина Палажій, 
ІА ZIK Читайте більше тут>>> 
Категорія: 2016-2017 | Переглядів: 91 | Додав: anna | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вітаємо Вас
Ви увійшли як  Гість
Група "Гости"
Вітаю Вас Гість
Форма входу
Новини Освіта.ua

Copyright slvschool4 ©2009-2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz